Ринопластика – це оперативне втручання, використовуване для виправлення вроджених або придбаних дефектів носа. 60 % пацієнтів йдуть на ринопластику через косметичні дефекти, але є ряд медичних показань, при яких ринопластика просто необхідна.

У будь-якому випадку, це популярна операція, яка допомагає значно поліпшити якість життя.

Види ринопластики

Залежно від бажаної мети ринопластика буває таких видів:

  • збільшення або зменшення носа;
  • септопластика;
  • вирівнювання горбинки;
  • пластика кінчика носа;
  • коригування колумели;
  • реконструкція.

Відштовхуючись від показань, лікар вибирає метод виконання ринопластики.

Коли показана ринопластика

Найчастіше ринопластикою усувають естетичні дефекти:

  • горбок на носі;
  • непропорційна величина та форма носа;
  • великі ніздрі;
  • гострий або занадто товстий кінчик носа;
  • асиметрія тощо.

Патології анатомічної будови носа провокують порушення його функціонування: погане носове дихання, хропіння, часті отити, синусити й інші респіраторні захворювання. Усе це негативно позначається на здоров’ї людини, оскільки викликає кисневе голодування. Особливо небезпечно це в дитячому віці, тому пластична операція на ніс іноді проводиться і дітям.

Протипоказання

Ринопластика носа протипоказана у наступних випадках:

  • вагітність;
  • діабет;
  • онкологія;
  • погана згущуваність крові;
  • хвороби нирок і печінки;
  • порушення серцево-судинної системи;
  • психологічні розлади;
  • період менструації у жінок;
  • вік до 18 років і після 40 (відносні протипоказання).

Неповнолітнім ринопластика проводиться у разі травми або коли порушується ряд важливих функцій носа.

Підготовка до пластики носа

Щоб операція пройшла вдало, хірург проконсультує пацієнта, виміряє пропорції обличчя й опише, яким буде результат.

Перед хірургічним втручанням треба пройти:

  • лабораторний аналіз крові та сечі;
  • аналіз крові на ВІЛ, сифіліс і гепатити;
  • електрокардіограма;
  • кров на здатність згущуватися.

У деяких випадках знадобиться консультація інших лікарів: отоларинголога або терапевта. Також рекомендовано за два тижні до операції виключити прийом препаратів, які розріджують кров, а за тиждень припинити палити, вживати алкоголь, важку їжу та заспокійливі ліки.

Як проводиться ринопластика

За методикою виконання пластика носа буває відкритого й закритого типу. Вона проводиться під загальною анестезією та займає 1 – 2 години.

Відкритий метод хірургічного втручання припускає невеликий розріз на видимій частині шкіри носа. Таким чином можна виправити серйозні дефекти під візуальним контролем. Відкрита ринопластика потрібна при реконструкції трансплантатами, «заячій губі», бічному зміщенні носа й інших патологіях. До мінусів цього способу відноситься видимий шрам в районі розрізу.

Закрита ринопластика проводиться через ніздрі. Лікар відділяє шкіру від хрящів і кістки, після чого легко може надати носу бажаної форми. Після маніпуляції надрізи акуратно зашиваються. Післяопераційний шов у цьому випадку буде непомітний, але відновний період може зайняти довший термін.

Також в отоларингології використовується безопераційна ринопластика. Вона полягає у виправленні естетичних дефектів без розрізів. Фахівець проводить її за допомогою спеціальних медичних препаратів.

Реабілітація після пластичної операції на носі

Після ринопластики окрім гіпсової пов’язки залишаються набряки. Вони спадають на 10 – 14 день. Приблизно у цей період знімається й гіпс.

Відразу після проведення операції в носові проходи вставляються силіконові сплінти, які дають можливість дихати через ніс. Їх усувають на другу добу.

Щоб результат ринопластики був позитивним і не допустити ускладнень, слід дотримуватися таких рекомендацій:

  • на місяць відмовитися від паління;
  • не носити окуляри впродовж 1 – 2 місяців, оскільки ніс ще зовсім слабкий;
  • виключити фізичні навантаження;
  • відмовитися від відвідування лазні та сауни;
  • не вживати холодні або занадто гарячі напої та їжу;
  • не спати на животі «обличчям в подушку»;
  • самостійно не знімати гіпсову пов’язку;
  • акуратно чхати.

Щоб виключити негативні ускладнення, треба виконувати усі рекомендації післяопераційного періоду. Не варто ігнорувати рекомендації у відновний період, щоб уникнути ускладнень. Якщо виникають нагноєння, трапляється втрата носового дихання, часті кровотечі з носа, поява судинної сітки та інші негаразди, то обов’язково зверніться на консультацію до лікаря.

Для багатьох людей з дефектами носа ринопластика – це шанс набути нормального життя. Скористайтеся шансом та завітайте до Медичного центру Medicover! Пластика носа займає мінімум часу, коштує небагато, а ефект від неї максимальний!